Аральське море – це насправді внутрішнє солоне озеро, розташоване в Середній Азії, на кордоні Казахстану і Узбекистану. Аральське море було четвертим за величиною озером у світі! Але надмірне використання водних ресурсів для сільськогосподарських потреб перетворило озеро-море на безплідну пустелю. У деяких місцях висихаюче Аральське море відійшло на 100 км від своєї колишньої берегової лінії. На очах людей, які живуть біля Аралу, відбувається масштабна екологічна катастрофа, що стосується їх безпосередньо: через знижену вологість і підвищений вміст у повітрі хімікатів, що використовуються в сільському господарстві, у місцевих жителів різко зросла кількість легеневих захворювань.
Раніше майже весь приплив води в Аральське море забезпечувався річками Амудар’я і Сирдар’я. Протягом тисячоліть траплялося, що русло Амудар’ї йшло вбік від Аральського моря (до Каспію), однак з поверненням річки Арал незмінно відновлювався в колишніх межах. З середини XX століття рівень моря і обсяг води в ньому швидко зменшується внаслідок забору води з основних живильних річок – Амудар’ї і Сирдар’ї. Сьогодні на інтенсивне зрошення полів бавовнику і рису йде значна частина стоку цих двох річок, що різко скорочує надходження води у їхні дельти і, відповідно, в саме море. Опади у вигляді дощу і снігу, а також підземні джерела дають Аральському морю набагато менше води, ніж її втрачається при випаровуванні, в результаті чого водний обсяг озера-моря зменшується, а рівень солоності зростає. Наприкінці 1980-х рр. рівень води впав настільки, що все море розділилося на дві частини: північний Малий Арал і південний Великий Арал.
Раніше, в історичну епоху, відбувалися істотні коливання рівня Аральського моря. Так, на дні були виявлені залишки дерев, що росли на цьому місці. Але до чого призведуть такі швидкі і спровоковані людиною зміни, як зараз, невідомо.
