Для японців, корейців і китайців морські водорості є одним з основних продуктів національної кухні. Перекочували вони і до нас, у суші-бари, ресторани, а тепер і на полиці продуктових магазинів у вигляді закусок.
Чи корисні водорості? Які в морських рослинах є поживні речовини? І чи можна їх узагалі їсти у вашому конкретному випадку? Розповідаємо, що думає з цього приводу Міхо Хатанака – американський дієтолог японського походження.
Різновиди водоростей
Існує кілька різновидів їстівних водоростей з різним набором поживних речовин. До трьох найпоширеніших категорій належать бурі водорості, такі як комбу, які використовуються для приготування дасі – японського традиційного бульйону ; зелені водорості – морський салат, наприклад; і червоні водорості, такі як норі, в які часто загортають роли. Про ці види водоростей і поговоримо.
Поживні речовини
Хоча у кожного виду водоростей є свої відмінності в плані поживності, загалом це досить низькокалорійна їжа. Чимало сортів містять набагато менше натрію, ніж можна припустити за їхнім солоним смаком. У будь-якому випадку, водорості – набагато корисніші за кухонну сіль і можуть стати непоганою альтернативою їй в окремих стравах.
Багато видів морських водоростей містять стільки білка і амінокислот на грам, скільки їх у яловичині. Однак, оскільки водорості легкі і на порцію їх йде значно менше, вживання еквівалентних яловичині кількостей може виявитися нереальним. Засвоюваність білків морських водоростей також варіюється залежно від їх типу.
Морські рослини також багаті на клітковину. Наприклад, у 5 грамах коричневих водоростей міститься близько 14% рекомендованої денної норми клітковини. Вона сприяє здоровому травленню і довгому збереженню відчуття ситості. Дослідження також показують, що їжа, багата на клітковину, може допомогти запобігти хронічним захворюванням, зокрема хворобам серця і деякі видам раку.
Багато сортів містять полісахариди, які покращують здоров’я кишечнику і допомагають відчути ситість.
З водоростей, навіть споживаючи їх у малих кількостях, можна отримати більше деяких поживних речовин, ніж зі звичних нам овочів. Наприклад, у них набагато більша концентрація магнію і заліза. Чимало морських рослин також містять вітаміни А і К і трохи вітаміну В12, хоча не у всіх випадках він може бути засвоєний людиною.
Протипоказання за здоров’ям
Дослідження показали, що важкі метали, які містяться у забрудненій воді, зокрема миш’як, алюміній, кадмій, свинець, рубідій, кремній, стронцій і олово, можуть зіпсувати деякі види морських водоростей, хоча тип і рівень забруднення суттєво різняться залежно від природного місця існування рослини.
Місця, де ростуть хідзікі – тонкі морські водорості, які при приготуванні виглядають чорними і часто використовуються в японських і корейських закусках, – часто заражені миш’яком. У США, Австралії, деяких країнах Європи й Азії випустили попередження медичних організацій про цей тип водоростей, але хідзікі все ще можна знайти у багатьох закладах харчування.
Морські водорості містять деякі поживні речовини, які можуть становити ризик для здоров’я певних груп людей. Оскільки водорості поглинають йод з морської води, їх не варто вживати людям із захворюваннями щитоподібної залози, оскільки це може порушити здатність залози виробляти гормони.
Морські водорості, як правило, багаті на вітамін К, що погано взаємодіє з розріджувачами крові і калієм. Тому вживання водоростей може призвести до небезпечних наслідків для людей із захворюваннями серця і нирок, які заважають їм виводити з організму надлишок калію.
З цих причин їсти водорості варто в помірних кількостях. Хоча періодично вживати салати з водоростей або роли – навіть корисно, експерти рекомендують розглядати їх швидше як приправу, ніж як основну страву. Навіть у японців цей гарнір подається до столу один-два рази на тиждень або використовується як приправа для місо-супу.
За матеріалами Time.