У нашому організмі кожну секунду відбуваються сотні хімічних реакцій. Електрони переходять від молекули до молекули, але іноді в цьому процесі відбувається неприємний збій. Електрон випадково приєднується до атому кисню і перетворює молекулу на надзвичайно небезпечну сполуку – вільний радикал. Він легко взаємодіє з іншими молекулами, порушуючи їхню структуру або навіть руйнуючи.
Щоб боротися з вільними радикалами, в організмі є спеціальний фермент, що розщеплює їх з утворенням у процесі перекису водню. Однак і він також шкідливи для організму. Тому в клітинах є ще один фермент – каталаза. Вона, у свою чергу, розщеплює перекис водню на кисень і воду.
Коли цілісність шкіри порушена, наприклад, при утворенні рани або подряпини, каталаза виходить із зруйнованих клітин. Якщо вилити на рану перекис, то цей фермент легко розщепить його, і при цьому активно виділятиметься кисень.
Крім того, кров у рані містить гемоглобін, основний елемент якого – гем – відповідає за транспорт кисню в крові. Він взаємодіє з перекисом точнісінько так само, як і каталаза, вивільняючи кисень. Оскільки реакція відбувається дуже швидко і бурхливо, кисень утворює безліч бульбашок, шипить і піниться.
У сучасній медицині популярний 3% -перекис практично не вживається, оскільки в ролі антисептика має сумнівну ефективність і побічні ефекти.
