Прозорість з точки зору людини – це здатність якоїсь речовини пропускати через себе або поглинати світлове випромінювання у видимій для нашого ока частині спектра. Якщо ж поверхня відбиває світлові хвилі певної частоти, то для людського ока це виглядає як колір, відповідний частоті – синій, червоний і так далі.
Здатність води поглинати світлове випромінювання видимої частини спектра пов’язана з особливостями коливання водню в її молекулах. Частоти цих коливань збігаються з частотами червоної частини спектра. Тому короткі світлові хвилі синьої частини спектра розсіюються краще, ніж довгі, в червоній частині. Цей ефект помітно, коли води багато. Вона пропускає світло нерівномірно, і море ми бачимо блакитним або синім залежно від глибини. У той же час мала кількість морської води в склянці буде прозорою.
Крім того, вода – рідина, і вона однорідна. Багато таких середовищ легко пропускають через себе світло, а не розсіюють його. А от якщо вода забруднена, в ній містяться суспензії (скажімо, частки піску і мулу, мікроводорості тощо), то тоді вона втрачає однорідність. Для людського ока така вода набуває кольору, як, наприклад, у багатьох річках або озерах.
