Повір’я про те, що дітей приносить лелека, відоме у всьому світі. Багато культур давнини вважали білих лелек символами родючості, пов’язаними з весною і відродженням природи. У римлян лелека був птахом, присвяченим Юноні, богині родючості і покровительці жінок. Пізніше лелека перейшов у християнську традицію, де став благословенним птахом і другом усіх дітей.
Причин такого особливого ставлення до лелек кілька. По-перше, лелеки живуть поруч з людьми, їм приписували користь як знищувачам шкідливих комах і змій, тому всіляко протегували. По-друге, лелеки шанувалися людьми за зразкові батьківські якості, подружню вірність, синівську турботу і відданість – адже пара лелек виховувала своїх пташенят просто на очах у людей. Тому широко поширилася легенда про те, що лелека приносить дітей і добрий урожай.
Якщо ж лелеки з якоїсь причини покидали сільський будинок, то це вважалося покаранням за гріхи, і на мешканців будинку повинні були обрушитися всілякі лиха. Досі у селах намагаються захищати цих птахів від усіх неприємностей і облаштувати на дахах і придорожніх стовпах місця для їх гніздування.
