Незвідана Україна: піщані дюни і блакитні озера Дніпропетровщини
Ця пустеля не природне явище, а всього лише побічний продукт діяльності людини. Перед нами титано-цирконієві піски Малишевського родовища, до складу якого входять: циркон, рутил, ільменіт, лейкоксен, дистен, силіманіт, ставроліт, турмалін і кварц, що мають високе промислове значення. У незначних кількостях також присутні анатаз, брук, баделеїт, корунд, монацит, шпінель та інші мінерали.
Завдяки заляганню рудоносних титано- й алюмосилікатних пісків добувати мінерали можна відкритим способом із застосуванням високопродуктивної техніки. Видобуток рудних пісків проводиться за допомогою роторних і ковшових екскаваторів. Розкривні породи складають у вироблений простір. Видобуті піски укладають на майданчик у вигляді конуса, після чого розмивають гідромонітором і транспортують по системі магістральних трубопроводів на збагачувальне виробництво у вигляді пульпи.
Біла пустеля – всього лише частина цього величезного комплексу. Утім, вона заслуговує на увагу: сліпуче білий пісок і глибокі озера з прозорою водою – як пройти повз таку красу? От і ми вирішили не проходити, а розглянути її зблизька.
Йти по піску виявилося досить важко. Здалеку перша дюна здавалася маленькою, але з наближенням ми розуміли, вона досить значних розмірів. Крім того, йти заважав потужний вітер, який піднімає дрібний пісок у повітря. Свого роду піщана буря, після якої пісок буквально всюди: у шкарпетках, штанах, трусах, на зубах і в очах. Окуляри не завадили б, але, як завжди, про такі речі згадуєш потім.
Через якийсь час ми дійшли до невеликого каналу між двома величезними дюнами. Мій супутник Микола вирішив випробувати воду і розвідати водойму. Глибина виявилася близько шести метрів, видимість слабка – швидше за все, через сильний вітер, який наніс піску з берега.
Повернувшись на вихідну точку, ми обійшли затоку і вийшли на другу дюну. Вона трохи поступалася за розміром першій, але з неї відкривався приголомшливий індустріальний пейзаж. Тут же прокладена труба, через яку скидають воду з промитим піском.
Біла пустеля – гарне місце, де можна погуляти і побути в абсолютній тиші. І навіть той факт, що це штучні дюни і блакитні озера, не заважає пережити неймовірні емоції.
