До складу Іспанії входять острови в Середземному морі та Атлантичному океані та міста-анклави на території Марокко. Загальна площа Іспанії дорівнює 504782 км². На півночі вона межує з Францією та Андоррою, а на заході – з Португалією.
Історія
Римляни почали поглядати у бік Іспанії ще II столітті до зв. е. У ході кровопролитних війн їм вдалося підпорядкувати всі племена, а сам Піренейський півострів зробити другим за значимістю в Римській імперії. Але в V столітті до Іспанії прийшли вестготи, і імперія впала.
Вестготська держава проіснувала майже 300 років, поки в 711 Іспанію не завоювали маври. На той час на півострові вже поширилося християнство, і араби стали силою насаджувати іслам. Натомість навчили іспанців багато чого корисного, наприклад, зрошувати поля та вирощувати нові культури.
Відсутністю єдиної влади та суворого режиму скористалися місцеві християни, які у 718 році відвоювали Іспанію у маврів. Незабаром на Піренейському півстрові виникли держави Арагон та Кастилія. А 1469 року в результаті шлюбу між Фердинандом Арагонським та Ізабеллою Кастильською відбулося об’єднання Іспанії. Це був переломний момент історії країни.
Ще одна важлива подія сталася в 1492: Колумб виявив Америку. Іспанія обзавелася там колоніями та оголосила себе імперією. Економічний успіх було не привернути увагу європейських династій Габсбургів і Бурбонів, й у XVII столітті розгорілася війна за іспанський трон. Це суттєво послабило країну і призвело до того, що вона втратила частину своєї території: Португалію, Нідерланди та провінції Артуа та Руссільйон.
На початку ХІХ століття Іспанію захопив Наполеон, але це спровокувало повстання місцевих патріотів, які вигнали французів із півострова. Але замість відродження країни настав період революцій. Політичні сили не могли досягти компромісу, почалися масові заворушення та економічна криза, а потім і громадянська війна (1936-1939).
1936 року до влади прийшов генерал Франсіско Франко, який встановив режим диктатури. Під час Другої світової війни Іспанія дотримувалася нейтралітету. Відновити конституційну монархію в країні вдалося лише після смерті Франка у 1975 році. А 1978-го було прийнято нову демократичну конституцію. Сьогодні Іспанія є членом Європейського Союзу та НАТО.
Визначні місця Барселони
Іспанці славляться своїм ставленням до життя. Вони дуже темпераменти, але при цьому ніколи не поспішають. Інакше як пояснити те, що кожен день з 13 до 16 години місцеві влаштовують сієсту? Просто так. Щоб насолодитися їжею та спілкуванням один з одним. У цей час більшість кафе та магазинів, як правило, закриті, тому єдиною розвагою залишаються прогулянки.
Барселона – одне з найбільш часто відвідуваних міст в Європі. Тут завжди багатолюдно. Особливо в Парку Гуеля, знаменитому роботами Антоніо Гауді. Колобички, вигнуті сходи, різнокольорові дракони з мозаїки – це цілий казковий світ. Парку вже понад сто стрічок, але інтерес із кожним роком до нього лише зростає.
Ще один шедевр Гауді, обов’язковий до відвідування в Барселоні. , – Саграда Прізвище . Будівля головного храму Іспанії вражає як ззовні, і зсередини. Можливо, тому, що Гауді багато імпровізував: він приступив до роботи, не маючи готового проекту, а багато конструкцій придумали вже в процесі.
Якщо цей день буде особливо спекотним, відвідайте один з музеїв Барселони. Ні- ні, тут ви не побачите кісток стародавніх тварин чи припилених сервізів членів королівської родини. Все набагато цікавіше. У Науково-пізнавальному музеї CosmoCaixa вам наочно покажуть, як улаштований Всесвіт і як працюють закони фізики.
У Музеї футбольного клубу «Барселона» можна побачити Кубок Чемпіонів та Кубок УЄФА , а в Музеї Пікассо – шкільні та студентські роботи найдорожчого художника у світі. А ще у Барселоні є Музей еротики. Це на той випадок, коли ви приїдете без дітей.
Чи йти на кориду, вирішувати вам, але фламенко потрібно побачити обов’язково. Його тут танцюють і на великих сценах, і просто на вулиці. Але найчастіше – у ресторанах. У місцевих закладах є широкий вибір шоу-програм.
І не проґавте шанс завести нові знайомства – іспанці дуже люблять поговорити.
Що спробувати
1. сангрія (вино, настояне на фруктах)
2. хамон (сиров’ялений свинячий окіст)
3. гаспачо (холодний томатний суп)
4. паелья(різновид плову)
5. фабада (біла квасоля та кілька видів ковбас)
Що подивитись в Іспанії
1. Парк Гуель (Барселона)
2. оглядовий майданчик «Балкон Європи» (Нерха)
3. Місто науки та мистецтва (Валенсія)
4. острів Тенеріфе
5. Чарівні фонтани Монжуїка
Національні свята та вихідні дні
1 січня – Новий Рік
6 січня – День волхвів, Богоявлення, день святого Єпифанія
19 березня – День святого Йосипа (Хосе)
Березень – кінець квітня – Пристрасний тиждень
1 травня – Свято праці (День солідарності трудящих)
25 липня – день апостола Якова
15 серпня – День Успіння Богородиці
12 жовтня – День іспанської цивілізації, День відкриття Америки, День Колумба.
1 листопада – День усіх святих
6 грудня – День Конституції
8 грудня – Непорочне зачаття
25 грудня – Різдво
