У космосі таїться багато незвичайного та загадкового. Чорні діри, туманності, магнетари та безліч справді дивних галактик. І ось недавно вчені з Лейденської лабораторії в Нідерландах знайшли галактику, більшу за яку астрономи раніше не бачили.
Цей галактичний монстр знаходиться приблизно за 3 мільярди світлових років від нашої планети. Величезна радіогалактика Алкіоней розкинулася в космосі на неймовірну відстань у 5 мегапарсеків, або 16.3 мільйонів світлових років. Такі незбагненні розміри виводять Алкіоней на перший рядок серед найбільших галактик Всесвіту.
Вчені поки що дуже мало знають про цей колос, і про те, що спричинило його незвичайне зростання. Але з його допомогою можна буде краще зрозуміти не тільки сутність гігантських радіогалактик, але також і міжгалактичного середовища, що дрейфує в космічних пустотах.
Що таке радіогалактика?
Гігантські радіогалактики є ще однією загадкою нашого Всесвіту. Свою назву вони отримали тому, що мають більше радіовипромінювання у порівнянні з іншими галактиками. Радіогалактики складаються з галактики-господаря, джетів та пелюстків. Галактика-господар є скупченням зірок, що обертаються навколо галактичного ядра, в якому знаходиться надмасивна чорна діра. До складу також радіогалактик входять гігантські радіоджети – струмені плазми, що виходять із галактичного центру. Джети породжуються надмасивною чорною діркою.
Не вся речовина, що потрапила в чорну дірку, потрапляє за межі горизонту подій. Невелика її кількість якимось чином виштовхується із внутрішніх областей до полюсів акреційного диска. І там речовина вилітає в космос у вигляді струменів (джетів) іонізованої плазми зі швидкістю, наближеною до швидкості світла. Джети можуть подорожувати на великі відстані, перш ніж почати розсіюватися, утворюючи гігантські радіовипромінюючі “пелюстки” галактики.
Фото: Oei et al., arXiv
Радіопелюстки Алкіонея
Цей процес є звичайним для галактик. Навіть у Чумацького шляху є радіопелюстки. Але вчені досі що неспроможні зрозуміти, чому у деяких галактиках вони виростають до дійсно колосальних розмірів, вимірюючись мегапарсеками. Такі галактики називаються гігантськими радіогалактиками. І найбільші екземпляри можуть стати ключовими в розумінні того, що викликає їх зростання.
Якщо існують якісь особливі характеристики галактик-господарів, що викликають зростання гігантських радіогалактик, то швидше за все вони будуть в найбільших з них. Те саме буде справедливо у випадку, якщо на зріст галактик впливає їхнє оточення.
У дослідженнях астрономи використовували дані, зібрані величезним європейським інтерферометром LOFAR. До складу цього інтерферометра входить близько 20 тисяч антен, розташованих у 52 локаціях по всій Європі. Саме з його допомогою і було знайдено Алкіонея.
Що знаходиться в центрі Алкіонея?
Щоб розпізнати, що саме знаходиться в центрі знайденої галактики, астрономи скористалися даними телескопа SDSS, розташованого в штаті Нью-Мексико. Вони виявили, що всередині Алкіонея знаходиться звичайна еліптична галактика, обрамлена нитками космічного павутиння – структурами, що утворюються темною матерією. Розміри цієї галактики приблизно у 240 мільярдів разів перевищують масу Сонця, а в ній знаходиться надмасивна чорна діра, маса якої перевищує сонячну в 400 мільйонів разів.
Виходить, що Алкіоней за своїми фізичними характеристиками досить проста галактика, схожа на інші. По суті, його зоряна маса та чорна діра в центрі навіть менша, ніж у середньому у гігантських радіогалактик. Отже, для появи таких гігантів не потрібні якісь особливо великі галактики-господарі або чорні діри.
Можливо, причиною таких розмірів Алкіонея є те, що він знаходиться в регіоні космосу з меншою щільністю, завдяки чому він і може поширитися на такі відстані. Або ж на його зростання впливає взаємодія з космічним павутинням.
Хоч би там що було, вчені впевнені, що Алкіоней виросте ще більше, розтягнувшись на величезну відстань у космічних темних глибинах.
За матеріалами Science Alert
Читайте також:
У нашій галактиці знайшли надзвичайно дивний об’єкт. І він відправляє сигнали
У сусідній галактиці виявлено незвичайну чорну діру, яку так довго шукали астрономи.
