Дослідження прояснило специфіку поведінки та середовища існування вимерлого таргана Huablattula hui.
На думку палеонтологів, представники цього виду мешкали в більш розмаїтому середовищі та поводилися інакше, ніж сучасні таргани.
Комахи дуже залежать від своїх органів чуття, які допомагають їм виявляти їжу, партнерів і ворогів. Тобто мають вирішальне значення для виживання та еволюції видів.
Скам’янілості дають змогу простежити різноманіття та еволюцію органів чуття. Проте у комах вони рідко зберігаються у скам’янілостях. Тому що ці органи дуже маленькі і крихкі. Про це розповів Ріо Танігуті з факультету природної історії Університету Хоккайдо. За його словами, один зі способів розв’язати цю проблему – досліджувати викопний матеріал з бурштину, що відмінно зберігся.
Про що дізналися палеонтологи?
Команда дослідила органи чуття самця Huablattula hui зі шматка бурштину з М’янми віком 100 млн років. Для аналізу вчені використали комбінацію сучасних методів дослідження. Зокрема фотографії, мікроскопії, рентгенівської комп’ютерної томографії, 3D-моделювання.
Палеонтологи порівняли особливості вимерлого таргана і представників сучасних видів тарганів. Команда виявила, що в порівнянні із сучасними тарганами, які надають перевагу темряві, у H. hui були досить великі, добре розвинені очі. Також у викопного таргана було менше рецепторів на антені, що дозволяє комасі отримувати інформацію. Таку як запахи, температура і фізичний контакт.
Фото: Hokkaido University
Унаслідок комплексного дослідження вчені встановили, що вимерлий тарган був активним у світлий час доби й у відкритому середовищі. Це істотно відрізняє його від багатьох сучасних тарганів, що надають перевагу темряві. І зазвичай ховаються в печерах або під лісовими підстилками.
Команда також встановила, що у вимерлого виду на антенах була велика кількість сенсорних рецепторів, які нагадують ті, що використовують самці богомолів для виявлення статевих феромонів. Кількість і структура рецепторів свідчать про те, що H. hui міг використовувати їх для міжстатевого спілкування.
У цілому спостереження показали, що таргани, які жили у крейдяний період, 145-66 млн років тому, могли мешкати у більшому діапазоні довкілля в порівнянні зі своїми сучасними родичами.
Підсумки дослідження опублікував журнал The Science of Nature.
За матеріалами Hokkaido University
